Вступ: Em D C B
       Em D C D

1.
Em             D         C  B
Так відступало твоє дитинство –
Em             D          C   D
ставився голос, губились друзі,
Em              D      C    B
високо в небі міцно і стисло
Em              D           C   D
висло життя, мов сережка у вусі.

2.
               Em            D  C  D
Так ми жили – голосні й недолугі,
Em                D          C  D
вплетені в часу стрічку трофейну,
Em              D       C D
блудні поборники буґі-вуґі,
Em               D         C     D
скурвлені діти міцного портвейну.

3.
G           D         C  D
Ти одягала військові боти,
Em              D           C    D
бігла до школи – пенал, олівчик.
Em              D          C   D
Все ще попереду – перші аборти,
Em          D            C   D
татові джинси, мамин ліфчик.

Приспів:
          G  D   C D
Пластунка N  (4 рази)

G D C

4.
Em            D       C   D
Ще підіймало звивисту хвилю.
Em                 D      C  D
Срібна розгромлена клавіатура
Em               D      C  D
ще формувала основи стилю –
Em            D           C   D
так починалася контркультура.

5.
   G               D       C  D
З теплими гільзами "Біломору",
   G                 D          C  Em
з ковдрами битих студентських акцій
G                D        C   D
так наполегливо рвався угору
C                   B        C   D
змучений блюз твоїх менструацій.

Приспів.

6.
Em               D         G  D
Що нас єднало? Загоєні сварки
Em             D          G  D
падали в ніч, як у воду весла.
Em               D          G   D
Ми відкривались, творили шпарки.
Em           D           G   D
Теплі вітри мимоволі занесли

7.
Em             D           G  D
смуток у душі, мов мед у соти.
Em              D        C  D
Як ми трималися, Бога ради! –
Em         D           G    D
попри усі божевільні гризоти,
C                 D         C   D
попри задрочки радянської влади.

Приспів.

8.
Em           D             C   D
Цим і завершилось. Тлінь мажорна,
Em               D       C  D
стишена хвиля, сутінь озерна.
Em                 D         C  D
Схиблений час розтинає, мов жорна,
C                  D        C  D
спільного досвіду темні зерна.

9.
G                D            C  D
Тільки я знаю – між гострого віття,
   Em         D     C  D
в перенасиченій біосфері
G                 D         C  D
так лише варто вживати повітря,
G                  D       C  D
так лише слід прочиняти двері.

10.
Em             D           G   D
Липне до уст почуття морфеми –
Em            D           G  D
альтернативна прозора вода ця.
Em            D           G   D
Те, що було, не розіб'єш на теми.
Em              D         G      D
Так ми кохали. І нам – воздасться.

Приспів.