Am             F      G 
Я не знаю що робити, я не знаю що казати, 
Де знайти чарівні квіти, щоб тобі подарувати. 
Щоб тебе причарувати на секунду, на хвилину, 
Бо таких, як я – багато, а така як ти – єдина. 
Кожен випадковий погляд зачіпає дивні струни, 
Коли я с тобою поряд тіло пробиває струмом. 
Шепочу слова кохання, ледве чутно тихо-тихо, 
Адже ти мої зізнання все одно зустрінеш сміхом 
        Am                   F        G 
Але мов солодкий гріх твої губи, твої очі, 
Залишитися без них, я не можу і не хочу. 
Знову сам себе зриваю, залишаюсь і зникаю. 
Що знаходжу, що втрачаю, 
Я не знаю, я не знаю. 
 
Am                   F                  G 
Захлинаючись у хвилях твого збудливого сміху, 
Поринаю в божевілля і шукаю в ньому втіху. 
Сподіваюсь на відлигу, це для мене над важливо, 
Бо пробити твою кригу не можливо, не можливо. 
Адже мов солодкий гріх твої губи, твої очі, 
Залишитися без них, я не можу і не хочу. 
Знову сам себе зриваю, залишаюсь і зникаю. 
Що знаходжу, що втрачаю, 
Я не знаю, я не знаю. 
 
Але мов солодкий гріх твої губи, твої очі, 
Залишитися без них, я не можу і не хочу. 
Знову сам себе зриваю, залишаюсь і зникаю. 
Що знаходжу, що втрачаю, 
Я не знаю, я не знаю. 
 
Я не знаю що робити, я не знаю що казати...